<<
>>

11.2.8. Єдиний соціальний податок

Єдиний соціальний податок (ЄСП) введений у податкову систему Росії з 2001 р. Базова ставка ЄСП складає 35,6% від фонду оплати праці. Надходження від ЄСП розподіляються в таких пропорціях між позабюджетними фондами: 28% відчисляються в Пенсійний фонд, із них 14% – на виплату базових пенсій, 10% – на страхову частину, 4% – на нагромаджувану частину пенсії; фонд соціального страхування – 4%; фонд обов’язкового медичного страхування – 0,2%; територіальні фонди медичного страхування – 3,4%.

ЄСП сконструйований за регресивним принципом оподаткування фонду оплати праці, тобто, чим вищий рівень заробітної плати, тим нижча податкова ставка. Так, за працівників, зарплата яких не перевищує 100 тис. руб. у рік, роботодавець має перераховувати в бюджет на соціальні потреби 35,6%; за тих, хто заробив від 100 до 300 тис. – 20%, від 301 до 600 тис. – 10%, а при будь-якій сумі заробітку, вищій 600 тис. руб., – 2%. Подібний порядок запроваджений у розрахунку, щоб роботодавцям було невигідно платити низькі зарплати.

Даний податок, його висота і порядок справляння постійно знаходяться під вогнем критики. Запроваджена з 2001 р. 13-процентна ставка прибуткового податку дійсно сприяла легалізації заробітної плати. Проте, російські спеціалісти вважають, що значна частина компаній продовжують платити зарплати “в конвертах” через зависокий рівень ЄСН. У Державну думу РФ поданий законопроект, згідно якого з 2005 р. намічається знизити ставку ЄСП до 26%, а також змінити регресивну шкалу ставок ЄСП та її нижній поріг таким чином: при річному фонді заробітку від 30 до 100 тис. руб. – 19,5%, від 300 до 600 тис. – 12%, 600 тис. і вище – 2%.

Під сукупною дією прибуткового податку (13%) і ЄСН (35,6%) загальне податкове навантаження на доходи складає 48,6%, що близько до міжнародного рівня оподаткування. Російський уряд намагається не виходячи за ці межі, перерозподілити податкове навантаження – знизити для підприємств і збільшити для фізичних осіб. Розрахунок побудований на тому, що перенесення тягаря з юридичних осіб на фізичних має зменшити кількість компаній, які використовують тіньові схеми виплати зарплат. Для компаній зменшення ставки ЄСН вигідне, а рядовий працівник не зможе самостійно ухилитися від податку, оскільки підприємства та організації перераховують податок у бюджет при виплаті зарплати. Тим самим Росія зближається з міжнародною практикою, – адже в більшості зарубіжних країнах податки на соціальні потреби сплачують не компанії-роботодавці, а їх працівники.

<< | >>
Источник: В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн. 2004

Еще по теме 11.2.8. Єдиний соціальний податок:

  1. 2.4. Соціально-економічні ефекти податків
  2. 11.2.4. Прибутковий податок із фізичних осіб
  3. 11.2.1. Податок на додану вартість
  4. 11.2.2. Податок на прибуток підприємстві організацій
  5. 11.2.5. Податок на майно, що переходе в порядку спадщини або дарування
  6. Проблемно-евристичні питання для самотестування
  7. Проблемно-евристичні питання для самотестування
  8. Проблемно-евристичні питання для самотестування
  9. Проблемно-евристичні питання для самотестування
  10. Тема 11. Податкова система Російської Федерації
  11. 11.4. Місцеві податки
  12. 9.2. Провінційні податки
  13. 7.4. Місцеві податки і збори